Питання:
Що є причиною того, що Дакша (історія з 4 Пісні Бгаґаватам) холоднокровно спостерігав за смертю своєї улюбленої доньки? Як це пов’язано з нами і що потрібно робити, щоб уникнути подібного у своєму серці?
Відповідь:
Саті була улюбленою дочкою Дакші, яку він неохоче видав за Господа Шіву. Дакша любив її і був неймовірно прив’язаний до неї. У Дакші була велика місія, що йому дав Господь Брахма — населяти світ істотами, здійснювати яґ’ї. Ця місія і своя велика роль у ній затьмарили в ньому всі його людські прояви особистості, щойно цій місії в його очах стало щось загрожувати. Господь Шіва не проявив, як здалося, йому шани, хоча етикет і повага — це необхідні інструменти в просуванні будь-яких соціальних проєктів.
На яґ’ї Дакша забув про цю прив’язаність, бо його осліпила гординя й гнів. У гніві людина позбавляється всіх гарних якостей. Гнів — поява невігластва й руйнування. Невігластво означає забуття, втрату пам’яті. Людина забуває ким вона є, чи то люблячим батьком (як у цьому випадку), чи чоловіком, сином, чи дружиною.
Щоб уникнути подібного у своєму житті, ми повинні завжди залишатися уважними до людей. На першому місці мають бути люди, не проєкти. Звісно, застосування цього принципу потребує великої зрілості, щоб діяти одночасно й практично.